ПРО́ЙМА, и, ж.
1. Виріз для руки або рукава на одежі. Оздоблення [кептарів].. різноманітне. На проймах рукавів, спереду та на спині розміщуються візерунки з плетених смужок чорного сап’яну (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 60); Багатьом подобаються сарафани, які.. роблять з глухим вирізом горловини і широкими, цікавої форми проймами (Мист., 5, 1968, 49).
2. буд. Отвір різної форми і різного призначення у спорудах (для вікон, дверей і т. ін.). Будівля не була ще вивершена: вона просвічувала червоною цеглою крізь золотисте мереживо риштувань, а крізь широкі пройми без вікон просвічувала небесна блакить (Смолич, День.., 1950, 118); Під впливом російської народної архітектури для обрамлення пройм почали застосовувати наличники (Дерев. зодч. Укр., 1949, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 191.