ПРОЛА́СУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка, розм. Витратити на ласощі. — Одежу і чоботи нехай тобі жінка постачить, а ти сі гроші.. проласуй на чім хочеш, чого душа забажа! (Кв.-Осн., II, 1956, 475); Хоч і перепаде йому карбованець або два, то й проласує (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 213.