ПРОЛЕТАРІА́Т, у, ч.
1. У капіталістичному суспільстві — клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і внаслідок цього змушених продавати свою робочу силу капіталістам. ..суспільство все більше й більше розколюється на два великі ворожі табори, на два великі класи, які стоять один проти одного, — буржуазію і пролетаріат (Комун. маніф., 1963, 31); [Ленін:] Маркс і Енгельс вчили пролетаріат — оборона є смерть збройного повстання (Корн., І, 1955, 195).
∆ Диктату́ра пролетаріа́ту див. диктату́ра.
2. збірн., заст. Особи, належні до цього класу. Стефаник малює сільський пролетаріат або стан, близький до повної пролетаризації (Л. Укр., VIII, 1965, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 214.