ПРОМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. 1. тільки док. Мотати (у 1 знач.) якийсь час.
2. перен., фам. Нерозумно, без потреби, марно витрачати що-небудь. Як толк, то не маючи придбає, а дурний і маючи промотає (Укр.. присл.., 1955, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 238.