ПРОНО́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж., розм. Абстр. ім. до проно́зливий. Штаб Потьомкіна обсіли не так знавці воєнного мистецтва, як високопоставлені пани і пані.. Знатні дами з властивою їм пронозливістю і нахабством домагалися чинів і постачальницьких постів для своїх чоловіків (Добр., Очак. розмир, 1965, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 244.