Слово "пропагандист" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПРОПАГАНДИ́СТ, а, ч. Особа, що займається пропагандою — виступає перед трудящими з бесідами, доповідями, лекціями тощо, проводить політзаняття і т. ін. Кожній міській, районній партійній організації під силу підготувати необхідну кількість пропагандистів і особливо агітаторів, залучивши до цієї роботи партійний актив, найбільш підготовлених слухачів системи політичної освіти (Матер. XXI з. КП України, 1960, 75); Олесь ввійшов до активу комсомольців-пропагандистів і агітаторів (Донч., VI, 1957, 610); // Те саме, що популяриза́тор. Іван Франкощирий і послідовний друг російського народу і пристрасний пропагандист передової російської літератури в Галичині (Рильський, IX, 1962, 39); Золотими літерами вписана в історію міжслов’янських контактів діяльність Лисенка як пропагандиста слов’янської пісні (Мист., 3, 1968, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 246.