ПРОПИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пропили́ти; // у знач. прикм. Якось ми у своєму дранті До причалу папуші несли, І потоком густої смоли Обливав нас пропилений піт (Воронько, Драгі.., 1959, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 253.