ПРОПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. Те, що пропонується чиїй-небудь увазі, виноситься на обговорення, розгляд і т. ін. Український народ, керований КП(б)У, одним з перших виступив з пропозицією створити СРСР (Ком. Укр., 7, 1968, 32); Матрос Самійленко зняв безкозирку. — Товариші! Є пропозиція, щоб солдатку.. Олену Деркач до президії обрати! (Ковінька, Кутя.., 1960, 57); Багато раціоналізаторських пропозицій вдумливого, культурного, технічно-грамотного бригадира заводи використали для поліпшення машин (Вол., Наддніпр. висоти, 1953, 209); // Порада, вказівка відносно того, як діяти, що робити і т. ін. На пропозицію Вашу — подати до цензури думи.. цілком пристаю (Коцюб., III, 1956, 129); Після виступу Олесь Васильович розмовляв з учнями, і цей хлопчик засипав письменника запитаннями й пропозиціями щодо продовження оповідання (Донч., VI, 1957, 630); // Те, що пропонується кому-небудь замість чогось або на вибір як угода, умова і т. ін. Хоч як домагався староста, але батько Семенів не поступався йому своїм клином, незважаючи ні на які вигідні пропозиції (Сміл., Зустрічі, 1936, 30).
Пристава́ти (приста́ти) на пропози́цію (до пропози́ції і т. ін.) див. пристава́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 258.