ПРОПІТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що пропоті́ти 2. Сорочка пропітніла наскрізь, та косар знав своє — махає грабками (Стельмах, II, 1962, 409).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 255.