ПРОРИСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прорисува́ти. Дуже рідко в практиці українських кахлярів зустрічаються натюрморти, проте історичні мотиви вони можуть доповнювати місцевою прорисованою з графічною чіткістю геральдикою (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 267.