ПРОРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.
1. неперех. Док. до рича́ти.
2. перех. і без додатка, розм. Сказати що-небудь з ричанням у голосі.
3. неперех. Ричати якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 268.