ПРОРОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пророкува́ти. Нині, в розквіт пророкованої Леніним весни, тільки в Українській республіці щодня розповсюджується понад 22 мільйони примірників газет (Рад. Укр., 5.V 1963, 1); // пророко́вано, безос. присудк. сл. Говорили, що по шлюбі їм пророковано незгідливе життя (Фр., IV, 1950, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 272.