ПРОСВІТЯ́НКА, и, ж., іст. Жін. до просвітя́нин. — Вам неодмінно, неодмінно треба виступити, — розважливо додає котрийсь з іншого боку. — Свідома українка, просвітянка, в народних хорах співаєте (Гончар, II, 1959, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 279.