ПРОСЛА́ВА, и, ж.: ◊ Сла́ва і (й) просла́ва — велика слава, широка популярність. Про нього, про Козака Мамая, не одну вже сотню літ ішли слава й прослава (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 287.