ПРОСТОЛІНІ́ЙНО. Присл. до простоліні́йний. — Ти, Семене, сказав те, що думав. А думав… по-моєму — надто простолінійно і, коли хочеш, безсердечно (Ле, Міжгір’я, 1953, 164); Не треба надто простолінійно розуміти.. знамениту формулу Чернишевського: «Прекрасне — це життя», бо тоді можна скотитись до грубого натуралізму (Рильський, IX, 1962, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 299.