ПРОСУ́ШКА, и, ж. Дія за знач. просуши́ти, просу́шувати. Розшукавши в своєму фотогосподарстві довгу шворку, він протягнув її з кутка в куток і дерев’яними прищепками для білизни почав чіпляти до неї промиту плівку для просушки (Перв., Дикий мед, 1963, 82); На білих висипах розстелено рибальську снасть для просушки… (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 308.