ПРОТАНЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до протанцюва́ти 1, 3. Баяністи разом з духовим оркестром вдарили нарешті старовинного, протанцьованого багатьма поколіннями гопака (Збан., Таємниця.., 1971, 467).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 310.