ПРОТАТА́КАТИ, ає, розм. Док. до тата́кати. Протатакає кулемет, коротко і рвучко, і замовкне, немов захлинеться власною кулею (Ткач, Крута хвиля, 1956, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 310.