ПРОТЕ́КТОР1, а, ч., заст. Покровитель, захисник. Зробився [Годієра] нараз опікуном і протектором поміщиків (Фр., VIII, 1952, 82); Манині протектори й колишні хлібодавці панство Маріяни перебувають тут уже більше тижня (Коб., III, 1956, 157).
ПРОТЕ́КТОР2, а, ч., спец.
1. Потовщена зовнішня частина автомобільної покришки, що захищає пневматичну шину від пошкоджень. На шині найшвидше стирається протектор — зовнішній шар, що торкається землі (Роб. газ., 20.Х 1962, 2); З-під твердих гумових шин полетіли іскри, чорний димок звився над рубчастими протекторами, заскреготали гальма, і літак.. непорушно став на землі (Собко, Срібний корабель, 1961, 209).
2. Захисне покриття у різних технічних пристроях.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 312.