ПРОТЕ́КЦІЯ, ї, ж. Заступництво, впливова підтримка, прихильність з боку кого-небудь, що сприяє влаштуванню чиїх-небудь справ, чиїйсь кар’єрі. Старий дідусь.. через якихось знайомих виробив [дістав] їй місце на пошті (без протекції навіть такого мізерного місця дістати годі!) (Фр., II, 1950, 291); Відкликавши майстра, розпитував [батько] його про Ліну, як дочка працює,.. перед виконробом та кухарками замовив за неї словечко, Ліні аж незручно було за цю його непотрібну протекцію (Гончар, Тронка, 1963, 264).
За проте́кцією — завдяки заступництву, підтримці впливової особи. Не дочекавшись нічого, затривожена Дарка добилася аж до шкільного куратора з просьбою. За протекцією отця Євлампія (Козл., Сонце.., 1957, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 312.