ПРОТИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРОТЕ́РТИСЯ, тре́ться, док.
1. Ставати дірявим, псуватися від довгого користування, носіння. Хіба ж я винен, що підошви чогось аж горять під моїми ногами, каблуки.. подаються врозтіч, а підківки на них протираються, неначе папір? (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 129); Мала [одежа] цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (Коцюб., І, 1955, 244); — Сорочки річ тендітна: там подереться, там протреться — і нема її (Тулуб, Людолови, І, 1957, 85); // З’являтися на чому-небудь внаслідок тертя, довгого користування, носіння (про дірку). На черевику протерлася дірка.
2. тільки недок. Пас. до протира́ти. То колективний гарячий лист від невідомих учителів і учительок з подякою за останнє оповідання, яке.. так зачитувалось, що не можна було вчитати, — протиралося вогкою хустиною і знову читалося (Вас., Незібр. тв., 1941, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 320.