ПРОФЕСІ́ЙНО. Присл. до професі́йний 2. Оскільки критика відповідає перед суспільством за знак якості художньої літератури, вона мусить бути професійно грамотною (Рад. літ-во, 2, 1974, 19); — Ми не спізнимось? Шофер глянув на неї здивовано. — А на котру годину й куди нам треба? — професійно спокійно запитав він (Собко, Срібний корабель, 1961, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 332.