ПРОХОЛО́ДНО. Присл. до прохоло́дний; // у знач. присудк. сл. Хата як квітник. Чисто, ясно, прохолодно (Барв., Опов.., 1902, 122); Вершники поїхали лісом. Тут було прохолодно (Тют., Вир, 1964, 336).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 341.