Слово "прохідний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПРОХІДНИ́Й, а́, е́.

1. Який має крізний прохід; крізь який (яким) можна проходити кудись. Кімната хлопчиків була прохідною між кімнатою Куріпки і сіньми у двір (Трубл., Мандр., 1938, 131); Зал був прохідний, і Бронкові кожного разу, щоб дістатись до читальні, треба було перейти через нього (Вільде, Сестри.., 1958, 378); // Признач. для перевірки перепусток, документів тощо тих, хто проходить на підприємство, в установу і т. ін. і виходить звідти. Черговий у прохідній будці аж очима кліпнув з подиву, коли пенсіонер показав йому перепустку на сімнадцять осіб (Жур., Звич. турботи, 1960, 89); Знов конторка прохідна, заводські ворота (Сос., Солов. далі, 1957, 109); // у знач. ім. прохідна́, но́ї, ж. Приміщення, признач. для перевірки перепусток, документів тощо тих, хто проходить на підприємство, в установу і т. ін. і виходить звідти. Приходжу я на роботу, на прохідній дають мені листа (Ю. Янов., І, 1954, 58); З яким душевним трепетом юнак уперше проходив заводську прохідну… (Ле, Право.., 1957, 26).

Прохідни́й двір: а) двір, яким можна пройти з однієї вулиці на іншу. Роман швидко йшов тротуаром.. Де можна було, скорочував дорогу собі, пробігаючи прохідними дворами (Головко, II, 1957, 608); б) місце, установа і т. ін., куди можна вільно потрапити і так само вільно піти.

2. Який пересувається з одного місця на інше (про звірів, риб, птахів). Таких риб, які частину життя проводять у морі, а частину в ріці, називають прохідними (Зоол., 1957, 79); Прохідні риби.. за запахом впізнають рідну річкуту саму, де вони вивелися з ікри (Наука.., 7, 1966, 14).

3. Приступний для проходу, проїзду, переправи. — Нема непрохідних водних рубежів, — доводить він товаришеві, — всі вони прохідні (Гончар, III, 1959, 349); Весною при бездоріжжі треба рухатись переважно вночі, коли завдяки заморозкам дороги стають краще прохідними (Автомоб., 1957, 299).

4. перен. Який не має суттєвого значення. У збірнику «Літо» [М. Т. Рильського] поруч з хорошими віршами є й прохідні, з яких видно «полегшене» ставлення поета до теми, до зображення дійсності, занадто рожеві фарби (Криж., М. Рильський, 1960, 75).

5. спец. Який застосовують для поздовжнього обточування деталей (про різець).

Прохідне́ свідо́цтво, дорев. — документ, який видавала поліція на час дороги особам, що їх засилали куди-небудь; Прохідни́й бал — мінімальна сума балів на вступних екзаменах, що дає право вступу до вищого навчального закладу; Прохідни́й піша́к, шах. — пішак, який має можливість досягти останньої лінії противника на шаховій дошці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 337.