ПРОЦВІ́ТАНИЙ, а, е, поет. Те саме, що розцві́чений. Ой, із города із Трапезонта виступала галера, Трьома цвітами процвітана, мальована (Укр. думи.., 1955, 39); Три місяці пробігло, мов кораблі веселі в морі — всіма цвітами процвітані, добрим скарбом переповнені (Тич., II, 1957, 59); Блискуче коло дам,.. Всіма веселими процвітане цвітами, Стояло на горбі (Рильський, II, 1956, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 342.