ПРОЧИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЧНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм., рідко. Те саме, що прокида́тися. Івась Удовиченко од сна прочинає, По світлиці поглядає (Укр.. думи.., 1955, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 345.