ПРОЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Прийти до пам’яті. — Треба їх [старшин] захопити зненацька, піднести на раді готовеньке, щоб не прочухалися (Тулуб, Людолови, І, 1957, 429).
2. Чухатися (в 1, 2 знач.) якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 349.