ПРОЯСНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРОЯ́СНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЯСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Робити легким для розуміння що-небудь; з’ясовувати. Пояснення вчителя повинні органічно сплітатися з текстом, — немов випливати з тексту, прояснюючи його (Рад. літ-во, 2, 1965, 61).
2. перен. Робити чітким, виразним, логічним (мислення, думки, свідомість і т. ін.). Тільки боротьба виховує експлуатований клас,.. відкриває йому міру його сил, розширяє його кругозір, підносить його здібності, прояснює його розум, виковує його волю (Ленін, 30, 1972, 296); Мова — гостра ідейна зброя. Мовою можна отруїти свідомість — і піднести її, прояснити, оздоровити (Рильський, III, 1956, 84).
3. Робити радісним, незатьмареним, веселим (обличчя, погляд і т. ін.). — Тебе ж прошу я, пане Турне! Покинь к Лавинії любов І проясни чоло нахмурне [нахмурене] (Котл., І, 1952, 277); Лагідна ухмилка прояснила його подобу (Досв., Вибр., 1959, 387).
4. спец. Робити виразним, видимим що-небудь. Прояснити контури на малюнку.
5. спец. Робити прозорим, чистим (вино, сік і т. ін.). Перед реалізацією або зберіганням вино прояснюють, щоб воно було цілком прозорим і чистим (Колг. Укр., 8, 1957, 35).
6. рідко. Робити що-небудь світлим, не похмурим. * Образно. Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни, — Путь життя, темну путь Проясняють вони (Фр., X, 1954,13); Джордано Бруно, Коперник,.. Фур’є — їх ідеї, їхнє прекрасне, сповнене героїзму життя прояснювало довколишній туман (Кол., Терен.., 1959, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 357.