ПРОІНСПЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Здійснити інспекторський контроль, перевірити правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду. Офіцери щойно привели кількох бійців молодшого поповнення, і Хаєцький, здійснюючи свої старшинські права, мусив вишикувати їх і проінспектувати (Гончар, III, 1959, 326); * Образно. — Ну, Перепеле, стань переді мною, надінь кашкета, я проінспектую тебе. — І розчаровано додав [Стратіон], оглянувши його з ніг до голови. — Ні чорта ти не схожий на німця.. Перший-ліпший гестапівець тебе розпізнає (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 187.