ПРОІНФОРМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проінформува́ти; // проінформо́вано, безос. присудк. сл. [Котовський:] Командування Добрармії погано проінформовано; атаку ваших танків зустріне сто тисяч червоних бійців (Мокр., П’єси, 1959, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 187.