ПРУЖИ́НЯСТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що пружи́нистий. Крізь костюм, здавалось, можна помітити, які в нього пружинясті м’язи, який він міцний (Коп., Лейтенанти, 1947, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 361.