ПРУ́ССИ, ів, мн. (одн. прусс, а, ч.), іст. Група споріднених з литовцями балтійських племен, що здавна населяли узбережжя Балтійського моря між нижньою течією річок Німану та Вісли і на початку XIII ст. були підкорені німецьким Тевтонським орденом. В 1237 році рештки ордену Мечоносців об’єдналися з Тевтонським (або Німецьким) Орденом, який.. почав просуватися до Німану через землі литовського племені Пруссів (Іст. СРСР, І, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 363.