ПРЯМУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. прямува́ти 1. Його [О. П. Довженка] прямування довело його до правдивих шляхів (Ю. Янов., V, 1959, 122); Портрет В. Жуковського.. вийшов дуже вдалим. Це був один з.. кращих портретів роботи К. Брюллова, в якому виразно виявилось прямування до реалізму (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 27).
2. заст. Напрям (у 2, 3 знач.). — Гегель був останній філософ ідеального прямування, — знов почав.. Воздвиженський (Н.-Лев., І, 1956, 365).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 370.