ПРЯ́НІСТЬ, ності, ж.
1. Якість і властивість за знач. пря́ний.
2. Те саме, що пря́нощі. Вирощується він [кмин] переважно на Україні. Як пряність використовується його насіння (Укр. страви, 1957, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 371.