ПСА́РНЯ, і, ж. Приміщення для мисливських собак. Уласові дали невелику хатинку на задвірку, де були збудовані стайні, та псарні, та свинюшники (Н.-Лев., III, 1956, 296); Коли у копальника, який вертався з поля, прикажчики витрушували кілька бараболь,.. того вели на псарню і віддавали псові й пану управителю на забаву (Вол., Дні.., 1958, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 372.