ПСЕВДОКЛАСИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до псевдокласици́зм. В Академії Брюллова вважали людиною передовою, яка рішуче виступала проти псевдокласичного напрямку в живописі (Тулуб, В степу.., 1964, 298); // Створений у стилі псевдокласицизму. Під тим [французьким] впливом постає в Польщі й псевдокласична в французькім смаку драма (Фр., XVI, 1955, 220); Активно виступає [В. Г. Бєлінський] проти псевдоромантичних п’єс Кукольника та Полевого, проти класицизму і псевдокласичних п’єс (Про мист. театру, 1954, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 372.