ПСЕВДОНАРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до псевдонаро́дний. Революційні демократи викривали всіляких «теоретиків» псевдонародності з табору слов’янофілів, які, прикриваючись базіканням про свою любов до народу, змальовували його як безлику, покірливу масу, ідеалізували консервативні риси народного життя (Іст. укр. літ., І, 1954, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 372.