Слово "пташеня" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПТАШЕНЯ́, я́ти, с. Маля птаха. Пташки саме щебечуть в гаю Та годують свої пташенята (Граб., І, 1959, 236); Носять їжу своїм дітям лише співочі птахи та сороки, ворони, галки, горлиці. Бо їхні пташенята родяться зовсім безпомічні, голі, часом і сліпі (Коп., Подарунок, 1956, 85); * Образно. Тіні від коней, од воза на землю одкинулись тьмяно.. Пугою ляснув Степан у повітрі: агей, пташенята, ангели! (Тич., І, 1957, 233); Доглядала [мати] Співоче пташеня, малу дочку (Перв., II, 1958, 89); * У порівн. Молода полохлива, як пташеня з гаю: заговорить вінвона й очей не зведе (Вовчок, І, 1955, 99); За возом наполоханими пташенятами злітав сухий лист (Стельмах, II, 1962, 176).

◊ Жовторо́те пташеня́ — молода, недосвідчена людина. Вона обурювалась за Коваля,.. не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (Собко, Срібний корабель, 1961, 233).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 379.