ПТАШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до пташеня́. Пташенятко мале у гніздечку пищить, — На квиління його — зараз мати летить (Крим., Вибр., 1965, 107); Давно повилітали пташенятка з гнізд. Вилиняли і знову вкрилися новим пір’ям їхні батьки й матері (Коп., Як вони.., 1961, 13); * Образно. Маленька доня спить у ліжку і посміхається вві сні. І ти не знаєш, пташенятко, що біля тебе я стою (Уп., Вірші.., 1957, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 379.