ПУ́ДИТИ, джу, диш, недок., перех., діал.
1. Гнати. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди (Сл. Гр.).
2. Лякати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 385.