ПУ́ДЛО, а, с., діал. Коробка або футляр. Антося нема, тільки скрипка його на кілочку висить. Не мав, неборак, пудла, то возив її в хустині (Свидн., Люборацькі, 1955, 157); Дівчина залишає квартиру, несучи пудло з фанери в руці. У пудлі.. капелюшок з золотим бантом (Вільде, Троянди.., 1961, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 385.