Слово "пульпа" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПУ́ЛЬПА, и, ж.

1. анат. М’яка сполучна тканина, пронизана нервовими закінченнями, лімфатичними й кровоносними судинами, що заповнює порожнину зуба; // М’якуш селезінки.

2. техн. Суміш твердих частинок з рідиною (вода й грунт, вода й корисні копалини). Видобути «чорне золото» у вигляді пульписуміші вугілля з водоюлише половина справи. Необхідно його ще підняти на поверхню (Наука.., 12, 1962, 54); В трубах з шумом неслася невидима пульпа; інколи, гуркочучи, котився камінь, інколи щось усередині злобно дряпалось об залізо (Жур., Опов., 1956, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 387.