ПУСТИРИ́ЩЕ, а, с., розм. Те саме, що пусти́р. За роки війни стійбище.. перетворилося в пустирище: кошари порозтягувано, землянки порозвалювались (Гончар, II, 1959, 420); Неслись [танки] піщаним пустирищем до невеличкого ліска (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 400.