ПУТИ́НА1, и, ж. Період, сезон промислового лову риби; лов риби у цей період. — Цей острівець досі був зовсім безлюдний. Рибалки приїжджали сюди на цілий риболовецький сезон чи на якусь путину просто з континенту (Ле, Клен. лист, 1960, 89); О, час путини весняної, коли вертаються човни, пропахлі теплою ікрою і кріпким духом свіжини (Мур., О. Горбань, 1938, 12); В рибалок путина, як жнива у хліборобів, — один день рік годує (Літ. Укр., 13.VII 1965, 2).
ПУТИ́НА2, и, ж., діал. Посудина для молока або для виготовлення овечого сиру. Молоко в путині жовкне і гусне (Коцюб., II, 1955, 325); Молоко несуть до стаї у спеціальних дерев’яних відрах і там зливають у велику путину: в ній міститься весь одноразовий удій (Хотк., Довбуш, 1965, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 403.