Слово "пуць" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПУЦЬ, присудк., сл., розм. Уживається як присудок за знач. пу́цьнути. Пило біля ставка дурне Вороненя.. Дивлюсьвоно угору полетіло Да й пуць на шию барану (Греб., І, 1957, 66); [Марина:] Вчора прийшов [Лаврін], я пуць йому в ноги: і сякий, і такий, і довічно за тебе бога молитиму, відкаснись від мене, бо загину!.. (Кроп., II, 1958, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 410.