ПУЧКУВА́ТИЙ, а, о. Який росте пучками. Анемона пучкувата; // Який має вигляд пучка. Сонце вже сховалося за житнім обрієм, тепер посилало догори пучкувате, туге проміння (Гуц., Скупана.., 1965, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 411.