ПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пусти́ти. Пущений на волю старець радісно закульгав (Кач., II, 1958, 434); З лісу — верстов за дві од них — вже вилітав на шлях чийсь пущений галопом загін з чорним прапором на передній тачанці (Гончар, II, 1959, 223); Здається, що ті робітники з інжекторами, з дрючками самі замінились у часті якоїсь здоровезної машини, що, добре пущена, рівно, невпинно та невблаганно посувається вперед (Коцюб., І, 1955, 227); Озлобленою рукою пущений камінь вдарив прямо у висок, князь повалився без стогону (Хотк., І, 1966, 119); Ракетами, пущеними з катапульти, Летіли серця наші в роки майбутні (Мур., Осінні сурми, 1964, 50); Зазначте, що помилково вона [повість] пущена тілько за одним моїм підписом (Мирний, V, 1955, 433); Містечко се було зруйноване дощенту, спалене й пущене на вітер (Морд., І, 1958, 130); В 1932 р., разом з іншими гідроелектростанціями країни, була пущена на Дніпрі Дніпровська гідроелектростанція (Вітч., 5, 1956, 116); Розігнута врешті спина, пущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження (Коцюб., II, 1955, 27); Забуто всі спірки та сварки,.. навіть прощено замахи на покалічення та пущену кров (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 391); // пу́щено, безос. присудк. сл. Він навіть їздив у город, хотів одвідати Зінька в тюрмі, ходив до слідчого, прохав, — не пущено (Гр., II, 1963, 422); — Всі засоби переправи негайно було пущено вниз по воді (Ю. Янов., II, 1954, 123); Пущено комбайна на плантації.. почорнілих соняшників, які ще, здається, недавно так буяли (Гончар, Тронка, 1963, 315); У той лоток пущено гірський потік, що стікав колись невеличким водопадом у річку (Кол., Терен.., 1959, 300); Малинові дивани і крісла — наче їх не становлено, а з жмені пущено: одне до вікна одсахнуто [відсунуто], одне убік, друге знов у другий бік (Вовчок, І, 1955, 374); У Радянському Союзі було пущено першу в світі атомну електростанцію, чим було покладено початок використання атомної енергії у мирних цілях (Ком. Укр., 3, 1970, 25); Стоїш ти й досі в мене перед очима, добра душе Товкачу, у твоїй веселій поставі, з твоєю стриженою головою, що тільки ззаду пущено патли (П. Куліш, Вибр., 1969, 287); — Може доб’юся до панича, скажу йому: що це на нас таку напасть пущено? (Мирний, IV, 1955, 196).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 413.