Слово "пху" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПХУ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає звук при плюванні. — Пху!аж плюнув з серця запорожець (П. Куліш, Вибр., 1969, 132); [Пронашка:] Пху!.. Гіркота ж яка (Мик., І, 1957, 224).

2. Уживається при вираженні зневаги, презирства, досади, обурення і т. ін. — Такого батька сині пішов дубка красти! Пху!.. (Хотк., І, 1966, 83); — Терентій!!!Пху, господи… Ну, що? Ну, Терентій!Помовч… (Довж., І, 1958, 410).

3. розм. Уживається як присудок за знач. плюва́ти. Я спересердяпху їй у вічі! (Н.-Лев., II, 1956, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 414.