Слово "пшик" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПШИК, виг.

1. Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому.

2. розм. Уживається як присудок за знач. пши́кати. Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять…пшик порох на пановці [панівці]!.. Уже й злякалися! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 185).

3. у знач. ім. пшик, у, ч., зневажл. Ніщо, дурниця. Зробив з лемеша пшик! (Номис, 1864, № 7609); [Старшина:] Купили хріну, треба з’їсти.. А то думають, думають, ні вголос, ні мовчки; а ляхи догадаютьсяот тобі й пшик! (Шевч., І, 1963, 96); «Іти на Косів»в тім був і початок, і середина, і кінець. А як, що́,.. чи не зійде все на пшик або ще на що гіршедо того мисль не доходила (Хотк., II, 1966, 226); Сідав [Іван] писатигорів, серце його радісно стискалося.. А тут з великого замаху вийшов пшик (Кол., Терен.., 1959, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 415.