ПІАНО́ЛА, и, ж. Апарат для автоматичної гри на фортепіано, який діє пневматично. Вуха здебільшого досконалі не тільки в наладувача піанол, а й у всіх з нормальним станом вуха-горла-носа людей (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 376.